2 Peter 1
1 Симон Петро, раб i апостол Iсуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцiнну вiру в правдi Бога нашого i Спасителя Iсуса Христа:
2 благодать i мир вам нехай помножиться в пiзнаннi Бога i Христа Iсуса, Господа нашого.
3 Тому що вiд Божественної сили Його даровано нам усе потрiбне для життя i благочестя, через пiзнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
4 якими дарованi нам великi й дорогоцiннi обiтницi, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, вiддалившись вiд пануючого в свiтi розтлiння похiттю:
5 ви ж, докладаючи до цього всю стараннiсть, покажiть у вашiй вiрi чесноту, в чеснотi розсудливiсть,
6 в розсудливостi стриманiсть, у стриманостi терпiння, у терпiннi благочестя,
7 в благочестi братолюбство, у братолюбстві любов.
8 Якщо це у вас є i примножується, то ви не залишитесь без успiху i плоду в пiзнаннi Господа нашого Iсуса Христа.
9 А в кого цього немає, той слiпий, закрив очi, забув про очищення давнiх грiхiв своїх.
10 Тому, браття, усе бiльше i бiльше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так дiючи, ви нiколи не спiткнетесь,
11 бо так вiдкриється для вас вiльний вхiд до вiчного Царства Господа нашого i Спасителя Iсуса Христа.
12 Заради того я нiколи не перестану нагадувати вам про це, хоч i ви знаєте i утвердженi у справжнiй iстинi.
13 Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тiлi, спонукати вас нагадуванням,
14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як i Господь наш Iсус Христос вiдкрив менi.
15 Буду ж старатися, щоб ви i по вiдходi моїм пам’ятали це.
16 Бо ми сповiстили вам силу i пришестя Господа нашого Iсуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величi.
17 Бо Вiн прийняв вiд Бога Отця честь i славу, коли вiд величної слави дiйшов до Hього такий голос: «Цей є Син Мiй улюблений, у Якому Моє благоволiння».
18 I цей голос, що зiйшов з небес, ми чули, перебуваючи з Hим на горi святiй.
19 До того ж маємо найдостовiрнiше пророче слово; i ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до свiтильника, що сяє у темному мiсцi, доки не почне розвиднятися день i не засяє зiрниця у серцях ваших.
20 Знайте насамперед те, що нiяке пророцтво в Писаннi не залежить вiд власного вирішення.
21 Бо нiколи не було пророцтва з людської волi, а промовляли його святi Божi люди, натхнені Духом Святим.